Головна » Це важливо! » Туберкульоз

Туберкульоз

Туберкульоз сьогодні – це вже не хвороба маргіналізованих верств населення, а небезпека, яка стосується кожного.

Наразі Україна – на другому місці в Європі за захворюваністю на туберкульоз (із розрахунку кількості хворих на 100 000 людей). На першому – Росія.

У 2016 році 29 000 українців захворіли на туберкульоз, серед них – понад 800 дітей.

  • Чи треба пропивати курс антибіотиків до кінця?
  • Чи залежить вакцинація від освіти матерів?

Майже кожен четвертий випадок туберкульозу в Україні – це мультирезистентний туберкульоз (МРТБ).

За кількістю хворих із такою формою туберкульозу ми є одним зі світових лідерів. Крім того, кожен п’ятий хворий на туберкульоз є носієм ВІЛ.

Чому в Україні склалась така ситуація, чому хворобу досі не вдається спинити вакцинацією та як уберегтись від туберкульозу?

Що таке туберкульоз?

 

Туберкульоз – це інфекційне захворювання, викликане бактерією Mycobacterium tuberculosis. Мікобактерія також відома як паличка Коха, за ім’ям відкривача.

Вона передається повітряно-крапельним шляхом, коли уражена людина кашляє чи чхає.

Зазвичай, туберкульоз вражає легені, рідше – нирки або спинний мозок. Заразною є лише легенева, відкрита форма туберкульозу.

Без належного лікування ця хвороба може бути смертельною. Наразі в Україні смертність від туберкульозу становить близько 10%.

Чому хтось хворіє, а хтось – ні?

Для зараження туберкульозом достатньо десятьох бактерій. Але чи призведе зараження до хвороби, залежить від нашого імунітету. 90-95% людей не захворіють.

Якщо імунна система не спрацює як слід, то може розвинутись або прихована інфекція, або туберкульоз. Інколи від зараження до прояву хвороби минає рік.

Чому в 5-10% імунна система не спрацьовує?

Цьому є кілька причин: мікобактерії вміють уникати знищення і впливати на імунну відповідь, вакцина є недостатньо дієвою, а розвитку туберкульозу значно сприяють ВІЛ-інфекція та навіть брак вітамінів А і D.

Чи ефективна вакцина від туберкульозу?

 

Щеплення протитуберкульозною вакциною БЦЖ в Україні роблять немовлятам на третій день життя.

Ця вакцина ефективно захищає дітей від туберкульозного менінгіту і дисемінованого (розсіяного) туберкульозу.

У березні 2017 року в Україні трапився випадок, коли від туберкульозного менінгіту померла невакцинована дитина.

Проте, захист дорослих від туберкульозу легень є ненадійним, і з віком він слабшає. Ефективність БЦЖ при захисті дорослих людей оцінюють як 60%.

Наразі доцільність підшкірного введення цієї вакцини піддається сумніву.

Слід пам’ятати, що БЦЖ може зумовлювати у вакцинованих людей хибно-позитивний туберкуліновий тест – збільшена реакція Манту за відсутності хвороби.

У США від туберкульозу прищеплюють лише певні категорії людей, але масова вакцинація не запроваджена.

БЦЖ це єдина доступна наразі вакцина. Вона безпечна, але з огляду на недостатню ефективність їй шукають заміну.

На сьогодні 16 нових вакцин від туберкульозу проходять клінічні дослідження. Перспективними вважають вакцини, які люди будуть вдихати.

Як туберкульоз пов’язаний із ВІЛ?

 

АВТОР ФОТО,УНІА

Серед причин високої захворюваності на туберкульоз в Україні називають такі:

  • поширеність ВІЛ-інфекції,
  • передача збудників в пенітенціарних закладах і туберкульозних диспансерах,
  • невчасна діагностику,
  • уникнення лікування,
  • поширеність штамів із множинною стійкістю до антибіотиків.

ВІЛ-інфекція відкриває перед туберкульозом двері. ВІЛ вражає саме ті клітини, що мали би зробити правильні налаштування імунної системи і запустити знищення бактерій.

Туберкульоз став причиною половини смертей людей із діагнозом СНІД у 2016 році в Україні.

Кількість випадків одночасного зараження ВІЛ і туберкульозом в Україні сьогодні зростає.

Люди можуть бути носіями ВІЛ і туберкульозу, і, не здогадуючись про свій стан, поширювати інфекцію.

Туберкульоз у ВІЛ-інфікованих людей може мати атипову форму, яку важко виявити за допомогою традиційних тестів – флюорографії легень та бактеріального посіву мокротиння.

ВООЗ рекомендує людям, що живуть із ВІЛ, щоквартально робити аналізи на туберкульоз, і вживати антибіотик ізоніазид як запобіжну терапію.

Міфи про туберкульоз

Перший міф:

Туберкульозом можна заразитися, якщо користуєшся спільними із хворим предметами побуту чи речами, їси те, що він приготував або ж продав тобі.

Правда: Так заразитися не можна. Туберкульоз передається через повітря за умов тривалого перебування з хворим у закритому приміщенні. До того ж, лише, якщо він не лікується.

Другий міф:

Щоб не заразитися туберкульозом, потрібно частіше мити руки і прибирати у місцях, де часто буває багато людей. При цьому використовувати спеціальні розчини.

Правда: Мити руки і прибирати потрібно, щоб запобігти поширенню інших хвороб. Утім, від туберкульозу це не врятує. Єдиний варіант – регулярне провітрювання. Якщо спілкуватися з хворим на відкритому повітрі, інфекція не потрапить у дихальні шляхи.

Третій міф:

На туберкульоз хворіти соромно, адже це хвороба людей з неправильним способом життя.

Правда: За певних умов ризик захворіти збільшується. На туберкульоз частіше хворіють безробітні, безпритульні, люди, які живуть за межею бідності, ув’язнені, мігранти, військовослужбовці, медики, шахтарі і металурги. Ризик приєднання туберкульозу підвищують ВІЛ-інфекція, злоякісні новоутворення, цукровий діабет, автоімунні захворювання. На великий ризик наражаються також люди, які пережили трансплантацію органів або кісткового мозку. Тривалий близький контакт з хворим, який не лікується, теж небезпечний. Від туберкульозу не застрахований ніхто.

Четвертий міф:

У СРСР розповсюдження туберкульозу контролювали, адже всіх людей зобов’язували проходити флюорографічне обстеження. Проблеми з туберкульозом в Україні з’явилися після розвалу Союзу.

Правда: Зараз захворюваність на туберкульоз в Україні на рівні 80-х років минулого століття, й удвічі-втричі нижча за показники 60-70 років. Однак є проблема у тому, що через неконтрольоване застосування антибіотиків у ті часи, Україна страждає від поширення стійких до лікування форм хвороби.

Суцільне флюорографічне (або правильніше – радіологічне) обстеження грудної клітки – це не стовідсотковий спосіб виявити туберкульоз чи інші захворювання.

Наразі існують надійні та швидкі методи лабораторної і радіологічної діагностики, які доступні в Україні. Щоб ефективно застосовувати ці методи, необхідно вчасно звернутися за допомогою. Для цього сімейні лікарі мають проводити опитування стосовно наявності чинників ризику і симптомів, що можуть свідчити про туберкульоз: тривалого кашлю, пітливості, тривалого, навіть незначного, підвищення температури, слабкості, схуднення.

П’ятий міф:

Людина, яка лікується або лікувалася від туберкульозу небезпечна для оточення.

Правда: Небезпеку становить лише людина з туберкульозом легень, яка кашляє і при цьому не лікується. Через декілька тижнів після початку лікування, хворий не може нікого заразити, навіть якщо в його аналізах ще залишається збудник. Єдина умова – щоденний прийом ліків, що призначені з урахуванням чутливості.

Шостий міф:

Туберкульозом можна заразитися в громадському транспорті, кафе, супермаркеті.

Правда: Туберкульоз не так швидко передається, як інші інфекції. Зазвичай заражаються люди, які проводять з хворим на туберкульоз легень тривалий час: приблизна межа – вісім годин щодня впродовж трьох місяців до початку лікування. Тож на реальний ризик наражаються люди, які живуть або працюють з особою, яка кашляє тривалий час, але не обстежується на туберкульоз і не лікується.

До того ж, значна кількість дорослих людей вже інфікована туберкульозом. 90% з них ніколи не захворіє – природний протитуберкульозний імунітет дуже сильний.

Сьомий міф:

Туберкульоз краще лікувати у стаціонарі: там є умови для ізоляції пацієнта, крім того, в уколах ліки краще засвоюються.

Правда: Найкраще лікування туберкульозу – це щоденний прийом ліків під контролем медичного працівника пацієнтом, який перебуває вдома. Такі пацієнти не потребують ізоляції. Лікування туберкульозу тривале, воно займає від 6 до 20 місяців.

Восьмий міф:

Якщо людина захворіла на туберкульоз – це назавжди.

Правда: В основному навіть тяжкі випадки туберкульозу добре лікуються. Проте, якщо людина приймає ліки з перервами, або взагалі відмовляється від лікування завчасно, збудник стає “тренованим” до дії ліків і стійким до них

Дев’ятий міф:

Лікування туберкульозу має побічні ефекти. Краще лікуватися народними методами.

Правда: Будь-яке лікування може призводити до побічних реакцій. Ці реакції можуть потребувати лікування, але за тяжкістю їх не можна порівняти з туберкульозом. Єдине, що зробило туберкульоз виліковним – це спеціальні антибактеріальні ліки.

Усі народні методи боротьби з туберкульозом – собачий чи борсучий жир, сушені комахи, трави – люди застосовували тоді, коли не було сильних антибіотиків для лікування захворювання. Так намагалися компенсувати дефіцит необхідних для одужання харчових речовин – білків, мікро- і макроелементів.

Десятий міф:

Вакцинація проти туберкульозу погано переноситься – місце ін’єкції часто довго не загоюється. До того ж, навіщо вона, якщо вакциновані люди все одне хворіють.

Правда: Ускладнення від вакцинації проти туберкульозу (БЦЖ), переважна більшість з яких не потребує лікування, трапляються рідше, ніж у 1% випадків. Нагноєння і утворення скоринки, що трохи кровить – нормальна реакція, яка може тривати до 6 місяців і забезпечує утворення міцного імунітету. На жаль, вакцинація справді не може повністю захистити від зараження і захворювання, лише знижує ризик. Проте, саме завдяки вакцинам діти почали рідше хворіти туберкульозом, від яких раніше помирали або отримували непоправні наслідки для здоров’я: туберкульозного менінгіту і туберкульозу хребта.